Історія нашої школи

    Школу в селі Зайцеве було засновано на початку XX століття. В 1916 році одночасно із спорудженням церкви  збудовано  і двокласну школу. Відповідно до рішення I-ої Всеукраїнської ради з питань освіти (березень 1920 року) з 1920/1921 н. р. було відкрито чотирикласну початкову школу. Народна пам'ять зберегла перших сільських учителів: Парчевський Іван Порфирович, Петров Іван Федорович, Бережний Микола Іванович.

   При школі працював лікбез. До кінця 30-х років безграмотність на селі було ліквідовано.

   На подвір’ї школи залізничниками станції Зайцеве  було встановлено дерев’яний будинок, в якому працював народний театр. Дещо пізніше розпочала роботу і хата-читальня.

  У 1929 році сільська школа стала семирічною повною середньою. Першим її директором був учитель історії та географії Воздуган М.М. Поступово Зайцівська НСШ розширювалася. Класи розміщувалися в трьох будинках по вулиці Леніна. З 1934 року директором школи було призначено Шутя Григорія Івановича, а з 1937 року керівником навчального закладу став Поліщук Петро Васильович. У 1940 році, за сприяння залізничників, які доставляли ракушняк з Криму, було збудовано і відкрито Зайцівську середню школу, директором якої став Кучерявий Михайло Михайлович, бо Поліщук обійняв посаду завідуючого Павлоградського райво. Але першого випуску середня школа зробити не встигла – почалася Велика Вітчизняна війна.

    2 жовтня 1941 року село було окуповане фашистами і дощенту спалене та зруйноване. В класах навчального закладу розмістився кінний загін для охорони і підтримки «нового»  порядку на залізниці.

   21 вересня 1943 року частинами 333-ї стрілецької дивізії с . Зайцеве було звільнене. Життя почало відновлюватися. Відкрилася школа, але дітей навчалось небагато. І тільки в 1953 році відкрилася загальноосвітня середня школа, колектив якої очолив Федоренко Петро Васильович.

   Приміщення сучасного закладу освіти спорудили в 1966 році за кошти колгоспу ім.. Енгельса. Головою управління господарства був Погорілий Микола Григорович, інженером – будівельником  - Петренко Павло Сергійович, а директором школи з 1959 по 1981 р. р. працював Петренко Петро Григорович…

      КЗО Зайцівська СЗШ продовжує жити і намагається завойовувати нові висоти. 124 учням нашої школи дають знання 19 учителі, з них мають:

вищу категорію -5;

І категорію – 9;

ІІ категорію - 2;

категорію «спеціаліст» -3.

Звання «Старший вчитель» -4, вчитель-методист – 1.

У нашому творчому колективі вже давно стало практикою, що вчитель поєднує вимогливість зі справедливістю та доброзичливістю, пошаною і педагогічним тактом.

        Зміни, які відбуваються в Україні, відобразились на житті нашого закладу. З 2018 року КЗО "Зайцівська СЗШ" реорганізована в Зайцівську філію І-ІІ ступенів КОЗО "Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів". Новий Закон "Про освіту" дав старт Новій українській школі, відбулось оновлення навчальних кабінетів, поповнено матеріально-технічну базу філії, завдяки чому учні та вчителі отримали можливість легкого доступу до інформаційно-комунікативних технологій, а тому можуть творчо та креативно працювати.

Гордість Зайцівської школи

Шаповал (Фурса) Емма Олексіївна, кандидат філологічних наук, письменниця, поетеса, лідер Новомосковського товариства просвіта, громадський діяч

Мосенцев Микола Федорович,  кандидат медичних наук, лікар-анестезіолог вищої категорії. Заслужений лікар України

Петренко Віктор Олегович, доцент, декан факультету технологій життєзабезпечення та екології Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

Петренко Анатолій Олегович,  кандидат технічних наук, доцент кафедри опалення, вентиляції та якості повітряного середовища

Федосов Олексій Вікторович, стипендіат Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». Аспірант кафедри економіки Дніпропетровського державного університету ім. Гончара, викладач

Погорілий Микола Григорович, відмінник народної освіти, голова колгоспу ім. Енгельса

Фоменко Володимир Іванович,  художній керівник аматорського народного фольклорного ансамбля «Срібні джерела», єдинного у Синельниківському районі, удостоєного звання «народний»

Півторацький Семен Іванович,  полковник у відставці, земляк краєзнавець, автор книги про рідне село, член Асоціації СБУ.

Чмуль Карина Олегівна, аспірант, лікар кардіохірург

Тихов Гавриїл Адріанович, радянський астроном, член кореспондент АН СРСР (1927 рік) і академік АН Казахської РСР (1946 року)

Династії вчителів

Сім'я Алексєєвих (загальний педагогічний стаж 105 років)

                          Сім'я Петренко (загальний педагогічний стаж 76 років)

Сім'я Петренко (Джулик) (загальний педагогічний стаж 50 років)

 Сім'я Ісаєвих, Чернишенко (загальний педагогічний стаж 46 років)

Сім'я Федосових (загальний педагогічний стаж 35 років)

Сім'я Крупських (загальний педагогічний стаж 20 років)

Директори нашої школи

1920/1921 н. р. була відкрита чотирикласна початкова школа.

Воздуган М.М.   – директор семирічної школи, роки керівництва 1929 – 1934 р. р.

Шуть Григорій Іванович, роки керівництва 1934 - 1937 р. р.

Поліщук Петро Васильович, роки керівництва 1937  - 1940 р. р.

Кучерявий Михайло Михайлович, директор середньої школи з 1940 року до початку війни.

З  жовтня 1943 року навчання в школі відновилося, але середньої школи не було, бо дітей навчалось небагато. Лише з 1953 року школа знову стала середньою.

Федоренко Петро Васильович,  директор середньої школи з 1953 року по 1959 рік.

Петренко Петро Григорович,  роки керівництва з 1959 по 1981 р. р.

Прасюк Іван Федорович,  1981 року по 1985 рік.

Біланчук Зіновій Андрійович, роки керівництва 1985 – 1987 р. р.

Солсун Володимир Іванович, роки керівництва 1987 – 1993 р. р.

Бараненко Валентина Іванівна, роки керівництва 1993 – 1996 р. р.

Кулібаба Ганна Василівна, роки керівництва 1996 – 2007 р. р.

Морока Наталія Федорівна, роки керівництва 2007 - 2018 р.р.

Рижикова Інна Іванівна, 2018р.