| 1. Основні етапи роботи школи з батьками учнів: початкової ланки; 5-х класів (адаптаційний період); основної школи; старших і випускних класів. 2. Основні напрями спільної діяльності педагогів і батьків. 3. Зміст, форми та методи роботи з батьками. 4. Навчання батьків як: вихователів; учителів; соціальних партнерів. 5. Консультації батьків і підтримка родини. 6. Орієнтовна тематика батьківських зборів. Основи взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання». Правильно організовувати та проводити роботу з батьками педагогам допомагають: 1. Заступник директора з виховної роботи складає шкільний план, допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму, здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради, метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних керівників. 2. Психолог допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу разом з районним центром зайнятості населення. 3. Соціальний педагог бере на контроль і здійснює корекційну роботу з неблагополучними родинами; взаємодіє з районними організаціями, що працюють у цьому напрямі, - органами опіки та піклування УО, комітетом зі справ родини при районній адміністрації, інспекцією зі справ неповнолітніх при РУВС, шкільною групою нагляду. 4. Шкільний бібліотекар підбирає наявну методичну літературу з даного напряму, взаємодіє з районною бібліотекою. 5. Класні керівники регулярно проводять батьківські збори та застосовують інші форми роботи з батьками.
Директору КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів» Натха С.М. Мати (П.І.Б.)________________________ __________________________________ __________________________________ (Місце роботи, посада, робочий телефон) Батько (П.І.Б.)________________________ ___________________________________ ____________________________________ (Місце роботи, посада, робочий телефон) Домашня адреса ______________________ ___________________________________
ЗАЯВА
Прошу прийняти мого сина/дочку (П.І.Б.) ______________________________ ______________________________________________________________ року народження (серія______ № __________ свідоцтва про народження) у _______ клас Зайцівської філії І-ІІст.
Беру на себе наступні обов’язки: 1.Забезпечувати відвідування дитиною всіх навчальних занять. 2.Забезпечити здоровий спосіб життя дитини, повноцінне харчування й акуратний діловий шкільний вигляд дитини. 3. Забезпечити дитину необхідним навчальним приладдям, спортивним одягом, взуттям. 4. Цікавитися навчальними досягненнями дитини і виконання нею своїх обов’язків, регулярно відвідувати класні і загально шкільні батьківські збори, зустрічатися з класним керівником. 5. Нести відповідальність за правопорушення дитини, псування майна школи, відшкодовувати матеріальні збитки, заподіяні загальноосвітньому закладу. 6. Ознайомлені з наказом міністра про заборону мобільних телефонів.
_____________________ ______________________ (Дата) (підпис)
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНСИЛІУМ В Зайцівській філії відбувся педагогічний консиліум по адаптації учнів 5-го класу до навчання у середній школі. На консиліумі були присутні завідувач філії, заступник завідувача з НВР, класний керівник, психолог, медичний працівник закладу, вчителі-предметники і батьки учнів. В ході консиліуму були озвучені рекомендаці вчителям-предметникам, класному керівнику і батькам щодо допомоги учням 5-го класу в адаптаційний період. А психолог зазначила, що адаптація класу проходить успішно Доповідь класного керівника на засідання педагогічного консиліуму про адаптацію учнів 5 класу У 5 класі навчається 14 учнів, з них: 6 дівчаток і 8 хлопчиків. Серед учнів є діти різного віку: 8 учнів – 2007 р. н., 6 учнів – 2008 р. н. В цілому колектив дітей згуртований. Частина учнів (Звягінцов Іван, Зайченко Євген, Мунтян Діна, Ільяшенко Анастасія) мають задатки лідерів. Більшість учнів ініціативні, відповідальні. Корягін Дмитро, Виноградова Вікторія, Сидоренко Валентин, Ільяшенко Богдан не завжди відповідально ставляться до виконання доручень, постійно стають причиною конфліктів в колективі. Майже всі учні приймають участь у загальношкільних заходах, але рівень їх активності різний. Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається достатнього, середнього рівнів. Мотивацією до навчання є «оцінка», а не «знання». Клас вчиться розділяючи предмети на легкі та важкі. Особливо захоплюються уроками української літератури та мови (5), англійська мова (8), трудове навчання та образотворче мистецтво (8), фізкультури (12). На уроках більшість учнів уважні, але матеріал уроку сприймають не стовідсотково. Рівень уваги класу - достатній, рівень мислення класу середній. Не всі учні навчаються в міру своїх сил, більшість недопрацьовує, недостатньо приділяють уваги підготовці домашніх завдань. Дисципліна на уроках переважно задовільна. Такі учні, як Корягін Дмитро, Казанцев Богдан, Ільяшенко Богдан, Сидоренко Валентин не завжди дотримуються правил поведінки. Як класний керівник, на даний момент, маю на них вплив (після бесід, на деякий час, поведінка суттєво змінюється на краще). Стосунки між учнями класу загалом дружні й доброзичливі. Діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і культура поведінки. Але інколи виникають непередбачувані ситуації, як результат того, що більшість учнів мають виражений холеричний темперамент. Рівень взаєморозуміння достатній, частіше допомагають тільки друзям, а інколи тільки тоді, коли про це попросять, або коли вимагає вчитель. Але повного порозуміння між дівчатами та хлопцями немає. Інтереси учнів різноманітні. Клас дуже спортивний. Більшість хлопців люблять грати у футбол, настільний теніс. Часто після уроків залишаються на спортивному майданчику. Діти щирі, відверті, з повагою ставляться до вчителів. 7 учнів у класі з повних благополучних сімей, де обоє батьків виховують дитину, проте є сім'ї, де вихованням дитини займається тільки мати. 2 учнів з багатодітних сімей. Батьківський комітет працює добре, бере участь в організації класних заходів, співпрацює зі шкільним комітетом. Батьки учнів йдуть з вчителем на контакт, не всі відвідують батьківські класні та загальношкільні збори тому що працюють за межами села, але всі батьки зацікавленні у вихованні та навчанні своїх дітей. Проблеми та задачі над якими потрібно працювати: ● Продовжити роботу по створенню згуртованого та працездатного колективу; ● Забезпечити виховання позитивних рис характеру: доброта, скромність, правдивість, повага до старших, чесність, чемність, почуття колективізму, культуру поведінки, дбайливість, організованість, старанність, рішучість, сміливість тощо. ● Виховувати інтерес до навчання. ● Виявляти творчі здібності учнів та сприяти їх розвитку. ● Розвивати життєві компетентності учнів. ● Прищеплювати трудові навички шляхом залучення до праці у повсякденному житті. Більшість дітей переживає перехід у основну школу як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Але ж і ми, вчителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. |
Робота з батьками
Робота з батьками в школі
1. Головним завданнями роботи загальноосвітнього навчального закладу з сім’ю є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; - організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитин вдома; - гуманізація змісту та форм роботи з сім’ю і взаємовідносин ―педагоги-батьками.
2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ
1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.
2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.
3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).
4. Робота з родиною - вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке: вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини; психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід; організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків; захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах. .
3. Форми роботи з батьками
1. Відвідування сім’ї школяра.
2. Запрошення батьків до школи.
3. Листування з батьками.
4. Бесіди і лекції для батьків.
5. Консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педагогічні читання. 6. Батьківські збори
4. Форми роботи з батьками бесіди (колективні, групові,індивідуальні); диспути, дискусії; перегляд фільмів на педагогічні теми; День відкритих дверей; відкриті уроки для батьків; клуби для батьків, консультпункти; семінари – практикуми; оформлення куточків для батьків; підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків. телефон довіри. проведення соціологічних досліджень. сімейні вечори
5. Інші форми роботи з батьками: - Прес-конференції з проблем родинного виховання; - Усні журнали; - Зустріч за ―круглим столом‖; - Конференції з досвіду сімейного виховання; - Читацькі конференції; - Презентація матеріалів, журналів, газет про родинне виховання; - Створення рукописних книг ―Дерево мого роду‖; - Клуби для батьків ―Ми і наші діти‖, ―Психологія спілкування з дітьми‖; - Консультаційні пункти ―Виникло питання‖; - - Конкурси ―Нумо, мами‖, ―Нумо, тато‖, ―Тато, мама і я – спортивна сім’я‖, ―Що? Де? Коли?‖, ―Щасливий випадок‖..
6. Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю
― День добрих справ‖ – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; ―Вечір великої родини‖ – організація відпочинку, ігри, театральні виставки; ―Дискусійний клуб‖ – обговорення проблем виховання школярів; ―Сімейна скринька‖ - добірка матеріалів з досвіду родинного виховання; ―Аукціон ідей родинної педагогіки‖ – презентація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення;
7. Індивідуальні форми роботи з батьками Відвідування сімей учнів вдома; Бесіди з батьками учня
8. Батьківські збори Батьківські збори – одна з основних форм педагогічного всеобучу батьків. Збори бувають: - загальношкільні (проводяться двічі на рік, батьків ознайомлюють з планом навчально – виховної роботи школи, заслуховують звіти про роботу ради голів батьківських комітетів, розробляють заходи щодо поліпшення діяльності школи і сімї); - класні (проводяться 5-8 разів на рік, аналізуються питання навчання і виховання даного колективу учнів, підбиваються підсумки навчальновиховної роботи, обговорюються шляхи виконання єдиних вимог кчителя і батьків до дітей)
За змістом збори поділяються: організаційні (проводяться на початку навчального року); підсумкові (кожного семестру та в кінці навчального року); збори за тематикою педагогічного всеобучу (вивчення досвіду виховання, ознайомлення з педагогічними рекомендаціям, пам'ятками, алгоритмами, порадами, виставками)
9. Батьківські конференції (загальношкільні, класні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в родині - ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватись дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога Відмінною рисою конференції є те, що вона приймає визначені рішення або намічає заходи щодо заявленої проблеми.
10. Ділові ігри форма колективної творчої діяльності батьків з вивчення рівня сформованості педагогічних умінь у дорослих. Зразковими темами ділових ігор з батьками можуть бути такі: «Ранок у вашому домі», «Син (дочка) прийшов зі школи», «Вас запросили у школу» й ін. Ділова гра дозволяє не тільки рефлексивно оцінити ту чи іншу модель поведінки, а й дає цікавий матеріал про життя родини - її традиції, розподіл внутрішньосімейних ролей, способи розв'язання конфліктів. Особливо ефективне використання ділової гри за участю школярів, адже іноді саме їм присутність усієї родини «у комплекті» дозволяє побачити специфіку взаємодії дорослих і дітей, що не у змозі виявити жодна дидактична методика.
11. Анкетування. Для ефективної організації батьківських зборів доцільно періодично проводити анкетування. ―Вплив родинної атмосфери на успішність дитини‖; ―Моє життя в родині‖; ―Життя вашої дитини в родині‖; ―Ми і наші діти‖; ―Ти і твої батьки‖; ―Чи знаєте ви один одного‖ Анкета «Школа очима батьків»
12. Функції роботи класного керівника з батьками.
Перша функція – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує школа , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи.
Друга функція - психолого-педагогічна освіта батьків .
Третя функція - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :
Четверта функція – надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень.
П’ята функція – взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ
1. Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, на уроки, влаштовуйте з ними зустрічі.
2. Дякуйте батькам за все, навіть за найменші дрібниці.
3. Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів — це не сприятиме їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше.
4. Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз «мама Петра Іванчука». Інакше в батьків складеться враження, що вони вам цікаві лише в такому статусі.
5. На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально й обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини.
6. Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками.
30 листопада 2018
Серед завдань, які ставить перед собою Зайцівська філія І-ІІ ступенів– формування нових правил у взаємовідносинах між усіма учасниками навчального процесу: вчителями, батьками та дітьми. Для цього ми розпочали проект, в межах якого вчителі, батьки та діти спробують домовитись про нові правила співіснування у своїй школі.
Перша зустріч для напрацювання нових правил відбулася 30.11.2018 року.
Розробляючи проект, в якому вчителі, діти та батьки спільно напрацьовуватимуть нові принципи співіснування, ми ще не знали що з цього вийде. Адже кожна з цих груп мала своє уявлення про іншу.
Чи зможемо ми про щось домовитись? Але перші хвилини практичної роботи з напрацювання домовленостей між учителями, батьками та дітьми довели, що не слід дослухатися до розмов сторонніх людей, а спікуватися між собою .Справжні вчителі, батьки та діти виявили мудрість, поміркованість, зацікавленість в якості навчання, добру волю та вміння домовлятись. І запропонували низку справді чудових пропозицій.
Виявилося, що дітям важливі розвиток, повага і зрозумілі правила.
Можна навіть сказати, що, попри брак досвіду і дорослої поміркованості (а, можливо, завдяки їм), саме діти стали рушійною силою проекту, додавши до обговорення багато ключових тез та ідей.
Вчителі дуже хочуть різноманітності й творчості. Вони потребують звільнення хоча б від бюрократичної машини й насправді ще не усвідомлюють нового ступеню свободи, який надала їм реформа. Багато з того, що вони пропонували ,уже можна і треба робити – і ніщо цьому не заважає. Вчителям треба дати свободу, допомогти відчути нові можливості.
Головні вимоги батьків до школи відомі давно: безпека, комфорт і знання -цілком зрозумілі.
Кожна група принесла з собою свої потреби та вимоги і виявилося, що люди, поставлені в правильні умови, зацікавлені в результаті, починають співпрацювати.
Робота була дуже напруженою і завзятою. Напрацювання, які стали результатом спільних дій, можна поділити на кілька частин: вимоги дітей, вимоги батьків, вимоги вчителів.
Цей проект ми почали як такий, що зможе сформувати нові цінності в навчанні. Але які вони, ці цінності, ми зрозуміємо пізніше. Втім, поступово картина починає вимальовуватись. Перший досвід подарував нам ще одне надбання – не заплановане, не очікуване але, можливо, найголовніше.
Ми побачили механізм, який буквально будує себе сам, який самовдосконалюється на очах і ладен працювати самостійно. Одразу після закінчення зборів представники всіх трьох груп вимагали результати напрацювань в електронному вигляді,бо хотіли розповсюдити їх і почати впроваджувати.
Я впевнена, що цей проект принесе користь. Бо вчителі, учні та батьки відчули, що вони і є тими, хто встановлюють правила, вирішують, як жити – і з’ясувалося, що це дуже відповідальна і складна, але одночасно й захоплива справа. І саме це усвідомлення власних можливостей, але й власної відповідальності – можливо, найголовніша умова створення та існування нових правил нашого співіснування. Зовсім не обов’язково тільки між батьками, вчителями і дітьми…
Види робіт з батьками
