Батькам майбутніх першокласників

Правила прийому до 1 класу 

Які нормативні документи регулюють вступ до 1 класу?

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти i науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016.  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18.

Коли розпочинається прийом документів для вступу дитини до 1 класу?

Прийом  документів для вступу дитини в перший клас   розпочинається 1 березня 2021 року і буде здійснюватися за графіком, розміщеним на сайті та інформаційному стенді школи.

Графік прийому документів:

Понеділок  14.00 - 17.00

Четвер      09:00 – 14:00

Чи визначена дата закінчення прийому документів для вступу дитини до 1 класу на 2021-2022 н.р.?

Дата закінчення  прийому закладами загальної  середньої освіти документів для вступу до 1 класу — 31 травня. 

Хто подає документи для вступу дитини до 1 класу?

Документи подаються одним з батьків дитини (їх законними представниками) особисто до 31 травня.

Які необхідні документи для зарахування до 1 класу?

Необхідно одному з батьків до 31 травня надати:

- заяву про зарахування,

- копію свідоцтва про народження дитини та оригінал;

- оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089,

- «Карту профілактичних щеплень» за формою № 063/о.

- у разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку ІРЦ про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Чи необхідна присутність дитини при подачі документів до 1 класу?

Присутність дитини під час подання заяви про зарахування, жеребкування або її зарахування не є обов’язковою.

Хто має право першочергового зарахування до 1 класу?

 Першочергово до 1 класу зараховуються діти:

-місце проживання яких, чи одного з батьків, на території обслуговування закладу освіти підтверджене документально

-які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі

-які є дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності). 

Яким документом підтверджується місце  проживання дитини на території обслуговування закладу?

Для підтвердження інформації про місце проживання дитини надається оригінал одного з таких документів (за вибором особи, яка подає заяву):

• паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;
• довідка про реєстрацію місця проживання особи(дитини або одного з її батьків чи законних представників) за формою згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108);
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особиза формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669);
• документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);
• рішення суду, яке набрало  чинності, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;
• документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами (що для цілей цього Порядку підтверджує місце проживання за умови його реєстрації відповідно до статті 158Житлового кодексу Української РСР або нотаріального посвідчення відповідно до законодавства) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;
• довідка про проходження служби у військовій частині(за формою згідно з додатком 10 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207);
• акт обстеження умов проживання(за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісники України, 2008 р.,  № 76, ст. 2561);
• Інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

Яким документом підтверджується належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами?

Підтвердженням інформації про належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами є висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами (Постанова КМ № 806 від 19.09.2018).  Під час подання заяви надається оригінал відповідного документа. 

Хто визначає і закріплює за закладами освіти територію їх обслуговування?

Згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про освіту» територію обслуговування за закладами початкової та базової середньої освіти закріплюють районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад.

Набір дітей до 1 класів 

У 2019 році набір учнів  до 1-го класу  здійснюватиметься відповідно до статті  18 Закону України «Про освіту», згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 367 ,  відповідно до наказу МОН № 367 від 16.04.2018 “Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”

https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/05/05/Poryadok%20zarahuvannya%20do%20pershogo%20klasu.pdf

 Перелік документів , які підтверджують місце проживання,  опубліковано в постанові КМУ від 19 вересня 2018 р. № 806 « про внесення змін до Постанови  КМУ від 13 вересня 2017 року

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/806-2018-%D0%BF

Прийом заяв на вступ до першого класу розпочинається з 4 квітня до 31 травня 2019 р. 

 п.3 “Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість місць у першому класі, то: 

1) до 01 червня зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування ЗЗСО№91 підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами або сестрами дітей, які здобувають освіту у ЗЗСО№91, чи дітьми працівників ЗЗСО№91.  

2) до 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території ЗЗСО91. (Наказ МОН від 16.04.2018 року № 367 “Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”) 

глава II п.6 ” Після 15 червня зарахування на вільні місця відбувається у такому порядку: 

до початку навчального року – діти, які мають право на першочергове зарахування;

впродовж навчального року – у порядку надходження заяв про зарахування. 

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту». Заяву про зарахування дитини до першого класу закладу освіти, за яким  закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, та документи,  визначені пунктом 4 розділу І цього Порядку, подаються до відповідного закладу одним з батьків дитини особисто до 31 травня.

5.Зарахування дитини до школи відбувається на підставі:

1. Заяви батьків (одного з батьків)

2.Свідоцтво про народження (оригінал та копія).

3. Форма № 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду” (відповідно до Наказу МОЗ № 682 від 16.08.2010 року. “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”, листа МОЗ № 111-01/89 від 29 березня 2018 року “Щодо медичних довідок для відвідання закладів освіти”)

ЛИСТ МОЗ №111-01/89 від 29.03.2018 року “Щодо медичних довідок для відвідування закладів освіти”

4. Копія документа, що підтверджує місце проживання/перебування дитини (для тих, хто відсутній в реєстрі).

5. Фотокартки 3*4 

Для підтвердження інформації про місце проживання дитини згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 806 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684” надається один з таких документів (за вибором особи, яка подає заяву):

паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

довідка про реєстрацію місця проживання особи (дитини або одного з її батьків чи законних представників) за формою згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108);

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669);

документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);

рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами (що для цілей цього Порядку підтверджує місце проживання за умови його реєстрації відповідно до статті 158 Житлового кодексу Української РСР або нотаріального посвідчення відповідно до законодавства) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

довідка про проходження служби у військовій частині (за формою згідно з додатком 10 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207);

акт обстеження умов проживання (за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

Список необхідного шкільного приладдя

• Зошити в клітинку, косу лінію на 12 аркушів по 10 штук.
• Обкладинки на зошити;
• Альбом для малювання;
• Набір різнокольорового паперу;
• Набір білого картону;
• Набір кольорового картону;
• Пенал. Не купуйте великий пенал з великою кількістю відділень для олівців та фломастерів. Він займає багато місця в шкільному рюкзаку і додає йому ваги. А олівці і фломастери дитині щодня ні до чого. В пенал повинні поміщатися простий олівець, кілька ручок, гумка, невелика лінійка, точилка;
• Прості олівці .
• Гумка .
• Лінійка до 20 см (повинна вміститися в пенал);
• Точилка з контейнером;
• Гуаш;
• Акварельні фарби ;
• Пензлик для малювання і клею.
• Склянка-непроливайка для малювання.
• Пластилін;
• Дошка для ліплення;
• Різнокольорові олівці.  
• Клей: краще  клей-олівець.
• Ножиці із закругленими кінчиками.
• Папка для зошитів.
• Папка для праці.
• Шкільний рюкзак або ранець .

Олівці, фарби, папку для праці можна залишати у школі

Що треба знати батькам 

 Одні діти з упевненістю переступають шкільний поріг, інші – навпаки, вже сумніваються у власних можливостях.

•  Дитина повинна бути твердо впевнена, що її приймають і позитивно оцінюють інші люди.
•  Вона повинна бути впевнена, що здатна робити щось самостійно і добре.
•  У неї повинно бути розвинене почуття власної значимості.

 Запевняйте дитину в тому, що вона  потрібна, цінна, улюблена, що вона здатна досягти успіху.

Дитина з позитивною самооцінкою навіть невдачу буде оцінювати як випадковість, не буде зациклюватись на ній.

Для дитини, яка звикла до того, що дорослі вважають її невдахою, нездатною на серйозні дії, будь-яка проблема закріплює її низьку самооцінку. І потім вона вже наперед буде думати: «У мене нічого не вийде, я не здатна зробити цього».

Завдання батьків – формувати позитивне ставлення до життя, до закладу, до вчителя.

Ніколи не можна говорити при дитині, що їй буде погано,  важко в школі!!!
 

Показники  готовності до навчання у  школі:

• здатність до довільної, цілеспрямованої, вольової поведінки:вміння зосередитися в класі, не звертати увагу на подразники, що  відволікають, орієнтуватися на вказівки вчителя, уважно слухати та точно їх виконувати;
•  інтелектуальна готовність:  розвинуте наочно-образне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, виділяти істотні ознаки предметів, робити висновки, будувати речення, висловлювати свої думки;

• фізична розвиненість дитячого організму;
•  достатній розвиток дрібної моторики рук;
  • достатній рівень розвитку психічних процесів: уваги, пам'яті, спостережливості,уяви.

Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як говорите ви.

Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки, любові.

У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії, поважайте її неповторність.

Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак різноманітні елементи навколишнього світу.

 Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

 Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра – це її провідна діяльність, це її робота.                      

  Л. Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла рахувати  до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

Не завищуйте і не занижуйте самооцінки дитини, оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

 Яке головне завдання батьків в період адаптації дитини до навчання в школі?

Основа батьківської позиції взагалі полягає в тому, що вдома у жодному випадку не можна дублювати вчителя в закладі. Батько ніколи не повинен ставати другим вчителем. Основне завдання батьків в допомозі першокласникові - емоційна підтримка, надання максимально можливої самостійності в організації його власних дій по виконанню правил встановлених в ліцеї.

Розповісти про те, що чекає дитину цього дня.

За декілька днів почати вводити його в ритм "підйому і відбою".

Улюблене ведмежа (лялька або улюблена іграшка) повинне бути взяте з собою в портфель (він теж в перший день піде вчитися).

Можна дати дитині з собою камінчик – амулет (забезпечує «зв'язок з батьками»).

Основний одяг повинен бути новим і особливим (шкільна форма), але певна деталь одягу повинна бути знайомою і улюбленою (шкарпетки, майка, значок на сорочці і ін.)

Мобільний телефон першого вересня (і взагалі в період адаптації) краще з собою не давати. Дитина гірше звикає до нової життєвої ситуації і нових дорослих, якщо у нього є можливість постійного контакту з батьками).

Квіти вчителеві повинні бути такими, щоб дитина відчувала їх особливу красу (хай їх буде небагато). Краще, якщо дитина вибиратиме квіти разом з вами. Це важливо, щоб у нього не виникало відчуття, що інші діти принесли красиві квіти, а він – погані.

Приготувати все звечора, щоб вранці не виникло суєти або паніки. Розрахувати час, щоб дитина зранку могла не поспішаючи поїсти, сходити в туалет.

 Які непередбачені труднощі можуть виникнути першого вересня?

Часто діти (особливо ті, що не відвідували раніше дитячих садів або дитячих груп) в останню мить відмовляються розлучатися з мамою або татом, які привели їх в школу, починають плакати, чіплятися за батьків. У такій ситуації краще піти на заняття разом з дитиною. Для цього потрібно наперед звільнити собі весь день. Про можливість ходити разом з дитиною на уроки краще поговорити з вчителем (адміністрацією школи) на батьківських зборах завчасно.

Які непередбачені труднощі можуть виникнути другого вересня?

Мама будить Петрика другого вересня: «Вставай. Пора йти в школу!» Петя: «Я ж вже вчора сходив.»

Що робити, якщо дитина зранку погано себе почуває, а потрібно йти в школу?

У шести-семирічних дітей рідко трапляється «запалення хитрості». Або дитина дійсно хворіє, або погане самопочуття пов'язане з необхідністю йти в школу. У будь-якому випадку варто це перевірити. Якщо дитина після того, як Ви залишили її вдома, відразу відчуває себе краще, то, можливо, її погане самопочуття пов'язане із стресом, що отримала в школі. Постарайтеся з'ясувати (у дитини, у вчителя, у знайомих дітей), що відбувалося в школі вчора, позавчора. Важливо зрозуміти, що відбувається, особливо якщо таке повторюється систематично.

Якщо ж Ви все таки вирішили відправити дитину до школи, давши їй пігулку від головного болю (або не виявивши ніяких симптомів хвороби), не робіть цінністю подолання нею поганого самопочуття. Не хваліть дитину за те, що вона пішла в школу, переборовши себе. Якщо Ви гордитиметеся, що Ваша дитина вчиться (трудиться), незважаючи на своє погане самопочуття, то у неї може підсвідомо закріпитися установка на хворобу: можна добитися похвали, хворіючи.

Як реагувати, якщо дитина злиться на вчителя (дітей) в школі або відчуває страх перед школою?

Перш за все: не забороняти переживання. Не потрібно твердити дитині: «Не можна злитися! Не можна боятися!» Переживання – цілком природна річ, і вони повинні мати право на існування. Проте необхідно обговорити з дитиною, що викликає страх або злість, разом з нею зрозуміти, чому інші люди здійснюють дії, що викликають у неї ті або інші емоційні реакції. Розуміння дій інших часто саме по собі знімає переживання. Є і інші культурні форми, що допомагають людині справлятися із страхом. Для дітей це, перш за все, читання страшних казок в ситуації повної захищеності (на маминих колінах). Казки дають людині пережити відчуття неминучості торжества добра над злом, співпереживання радості і співчуттю, що забезпечують перемогу маленького, слабкого, але доброго, над великим злом. Інша корисна для дітей форма культурного подолання страху - спортивні ігри, що викликають переживання азарту, упевненості в перемозі.

В процесі дорослішання дитина повинна отримати досвід подолання труднощів і конфліктів. Завдання дорослих полягає в тому, щоб, знаходячись поряд, допомагати дитині визначати конструктивні способи своєї поведінки в таких ситуаціях. 

Що робити, якщо потрібно поспішати в школу, а дитина не поспішає?

Психологами відмічений негативний вплив активного організуючого тиску дорослого на дитину. Якщо постійно квапити дитину: «Давай швидше, ми вже спізнюємося! Ну що ти копаєшся?!», - то може, навпаки, закріпитися зворотна реакція. Сформується захисний стереотип «повільності»: у будь-якій ситуації, що вимагає швидкого реагування, дитина сповільнюватиметься і «гальмуватиме». У цьому вона нітрохи не винна, так її організм захищається від тривоги і напруги, викликаних "емоційним пресингом" зовні.Тому доцільно проводити "профілактику цейтнотів". З цією метою, організовуючи збори дитини в школу, бажано:

Передбачити раніше вставання, що дозволяє дитині прокидатися, снідати, одягатися, умиватися в його власному темпі.

Прослідкувати, щоб дитина зібрала портфель і приготувала одяг і взуття звечора.

Як ставитися до невдач дитини, майже неминучих на початку шкільного життя?

Батьки часто відносяться різко негативно до перших невдач дитини. Негативні оцінки дорослих підвищують тривожність дитини, його невпевненість в собі і своїх діях. Це, у свою чергу, веде не до поліпшення, а до погіршення результатів. Так складається порочний круг. Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку. Це відволікає дитину від сенсу виконуваних ним завдань і фіксує його увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.

Тому найправильніше відношення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоч би іноді) власної перемоги.

Які типові прояви стресу і дезадаптації?

Дитина часто плаче (більше, ніж зазвичай).

У неї, на відміну від звичайного, пригнічений або, навпаки, збуджений стан (гірше засинає).

Дитина проявляє необґрунтовану агресію (лається, нападає, відповідає агресивно, лізе в бійку).

Дитина відмовляється йти в школу.

Як можна знімати стрес?

Забезпечити ритмічне життя і порядок будинку (тут дуже важливий власний приклад і наслідування його дитиною).

Важлива тепла, природна, спокійна манера поведінки дорослих вдома (без зривів, підвищеного тону).

Необхідне на якийсь час продовження традиційних «дитячих» ритуалів укладання, їжі, умивання, сумісної гри-обіймів, читання на ніч, які були прийняті в дошкільному дитинстві дитини.

Знімають напругу гри з водою, піском, малювання фарбами (з дозволом забруднюватись - відсутністю критики або засудження за забруднений одяг, підлогу!), виготовлення колажів в "рваній" техніці (рвати кольоровий папір, старі журнали і клеїти з них картини), спортивні ігри на повітрі (м'яч, скакалки, «класики» і ін.)

Надзвичайно важлива відсутність зайвих постійних подразників (телевізор, приймач).

Необхідно давати дитині можливість переживати час від часу справжню дитячу радість (свято, театр).

Для багатьох краще всього знімає напругу відпочинок на природі (особливо, праця)

Які незвичайні прояви дитини вимагають звернення до фахівця?

Страхи (нічні страхи). Енурез (нетримання сечі), особливо якщо перед школою цього вже не було.Гризіння нігтів, заїкання або сіпання повік, лицьових м'язів. Яскраво виражена агресія.

Про що краще запитати дитину, коли вона повертається з школи? 

Психологи встановили, що батьки своїми питаннями про школу показують дитині свої пріоритети і цінності. Марійку мама завжди питає дорогою додому: «Що ти сьогодні отримала? Тебе хвалили або лаяли?». Ваню питають про те, з ким він подружився, чи було йому цікаво. Петю про те, що він нового сьогодні дізнався. Сашу – що було в школі на сніданок, чи не зголоднів він.

Саме те, про що Ви весь час питаєте, і покаже дитині, що для Вас в житті головне, а що другорядне. Він інтуїтивно орієнтуватиметься, швидше за все, на Ваші цінності. Це не означає, що він і розвиватиметься саме відповідно до ваших бажань. Часто буває так, що дуже різко заявлені батьками пріоритети викликають важкі кризи у дитини, що відчуває, що він не в змозі відповідати цим батьківським запитам. Іноді, навпаки, орієнтуючись на інтереси батьків, дитина починає ігнорувати освітні цінності школи.

З Ваших питань про школу дитина повинна зрозуміти, що Вам цікаво все, що з ним відбувається, що Вам важливі його успіхи, але Ви любите і приймаєте його таким, який він є. 

Що не може бути зроблене без участі батьків?

 Без участі батьків не може бути побудована самостійність молодшого школяра в організації свого робочого місця, у виконанні домашніх робіт, в підготовці свого одягу і портфеля до завтрашнього дня. Культивування самостійності – це відповідальна і поступова робота часто буває простіше щось зробити самому, чим чекати, поки це зробить дитина. Іноді дії дитини представляють для неї реальну небезпеку. І тоді батьки застерігають її: «Не роби сам, це небезпечно (важко), за тебе зроблю я». Ця неправильна установка приводить до «вивченої безпорадності», відмові дитини надалі від будь-яких самостійних дій, невірі у власні сили.

За чим повинен простежити батько, якщо він хоче допомогти дитині вчитися?

Найголовніше завдання батьків під час шкільного навчання дитини – не стати вчителями-дублерами, а залишитися батьками, що приймають, розуміють і люблять свою дитину, незважаючи на його шкільні успіхи або невдачі. Тому і стежити батько винен, в першу чергу, за рівнем самостійності дитини в домашніх справах (у тому числі і у виконанні шкільного домашнього завдання).

Якщо до початку навчання в школі дитина не опанувала прийомами самостійного одягання (наприклад, зав'язуванням шнурків), укладання спати, прибирання «своєї території», чищення зубів перед сном і ін., то це – найперша турбота батька. Причому окремі справи або дії дитина до цього часу вже може виконувати самостійно, без нагляду дорослого і за власною ініціативою.

З першого вересня до цього додаються:

• підготовка столу до виконання домашньої роботи;
• збір портфеля;
• підготовка за допомогою батьків шкільної форми (або одягу і взуття, в якому завтра дитина піде в школу).

Як допомогти дитині організувати своє робоче місце?

По-перше, особистим прикладом. Якщо на Вашому робочому місці постійний безлад, то абсолютно марно привчати до порядку дитину.

Коли Ви покажете дитині своє робоче місце (кухонний стіл, письмовий стіл, робочий стіл), то звернете її увагу, якими предметами Ви користуєтеся, для чого вони потрібні і в якому порядку Ви їх розкладаєте на робочому місці.

Хай дитина розповість Вам, якими речами вона користується при підготовці до уроків і як їй зручніше за них розкласти на столі. Визначивши разом з дитиною зручні для різних речей місця, можна наклеїти на поверхню столу наклейки – «будиночки» для кожної речі.

Зверніть увагу на позу сидячої за столом дитини. Їй ще важко контролювати себе, вона не дуже добре відчуває власне тіло, а тим більше важко довго сидіти в одній позі. Можна зробити декілька фотографій сидячої в різних позах дитини, а потім вивчити їх разом з нею – імітуючи ці пози і обговорюючи, чим вони погані (викривлення хребта, затікання ніг, закривання власної роботи від світла і ін.). Навчіть її різним веселим вправам, які краще робити в перервах між заняттями (якщо їй вже показали в школі, хай покаже їх Вам), – вправи для пальців рук, фізкультхвилинки під ритмічні вірші.

Правильне харчування школяра

 Екологічно чисті продукти в раціоні школяра

Здоров'я кожної людини багато в чому залежить від якості тих продуктів живлення, які він споживає. На жаль у наш час не завжди можна бути упевненим в екологічній чистоті продуктів, що потрапляють до нас на стіл.

Тому рекомендується включати в свій раціон більше тих овочів і фруктів, які були вирощені на своєму городі та у власному саду (якщо, звичайно город і сад розташовуються далеко від промислових підприємств, що забруднюють своїми викидами навколишнє середовище), ці продукти не містять канцерогенних речовин. Куплені овочі та фрукти перед вживанням рекомендується з особливою ретельністю мити - можна навіть з щіткою; річ у тому, що виробники овочевої та фруктової продукції часто для кращого збереження плодів обробляють їх тими або іншими хімічними засобами...

Крім того слід частіше урізноманітнювати меню блюдами з морепродуктів - риба, водорості, молюски і т.д.; продукти, походження яких - море, океан, - відвіку вважаються свідомо екологічно чистими.

 Звести до мінімуму смажені блюда в раціоні школяра

Не рекомендується дуже часто включати в меню дитини смажені блюда. Все смажене важче піддається перетравленню; з одного боку, смажена їжа повільніше перетравлюється, тобто, травнева система довше навантажена, і в органів травної системи залишається менше часу для відпочинку; з іншого боку, для обробки смаженої їжі потрібна більша кількість травних соків, а значить, організм потребує додаткового постачання речовин, що входять до складу цих соків; є і ще важлива обставина: виділення додаткової кількості травних соків і триваліший процес перетравлення вимагають додаткових енергетичних витрат - організм змушений витрачати на перетравлення їжі енергію, яку він міг би направити на будь-які інші потреби. Потрібно враховувати також, що в смаженій їжі міститься набагато більше канцерогенних (ведучих до раку) речовин, чим у вареній їжі. Особливо багато канцерогенів в їжі, що підгоріла.

Зі всіх можливих способів приготування їжі рекомендується віддавати перевагу: вариву, тушкуванню, запіканню в духовці, швидкому обсмажуванню.

 Не рекомендується пити школяру міцної кави і чаю

У зернах кави міститься алкалоїд кофеїн. Цей же алкалоїд міститься і в байховому чаї (як у чорному, так і в зеленому), але називається традиційно теїном. Речовина володіє характерною дією на організм - збуджує центральну нервову систему. Якщо кофеїну (теїну) потрапляє в організм дуже багато збільшується збудливість спинного мозку, збуджуються судинно-рухливі та дихальні центри. У дитини, що випила чашку міцної кави або міцного чаю, можуть мати місце безсоння, підвищена збудливість, серцебиття, головний біль... Відмітимо також, що кофеїн володіє досить вираженою сечогінною дією, тому навіть неміцні каву і чай не рекомендується пити перед сном.

Кофеїн - дуже велике навантаження для слабкого дитячого організму, тому дітям не слід дуже захоплюватися напоями, що містять кофеїн (не лише кавою і чаєм але й колой). Їх з успіхом можна замінювати в раціоні ячмінною кавою, квітковим чаєм, напоєм з плодів шипшини або глоду, соками та ін..

Не готувати гострих блюд школяру

В меню дитини молодшого та середнього шкільного віку не повинно бути гострих блюд. Слизиста оболонка, що вистилає шлунково-кишковий тракт, у дитини ніжніше і вразливіший, ніж у дорослого, і гостра їжа, дратуючи цю слизову оболонку, легко може викликати гостру реакцію. Часте вживання гострої їжі (що містить гіркий перець, оцет, гірчицю і так далі) може стати причиною таких поширених захворювань, як езофагит, гастрити, коліт і тому подібне.

 Не зловживати прянощами

Прянощі, або спеції, наповнюють блюда своєрідним ароматом, покращують смак. Майже всі прянощі підсилюють виділення травних соків, стимулюють перистальтичну діяльність органів системи травлення (при цьому задіюються умовно- або безумовнорефлекторний механізми), в результаті їжа краще і швидше перетравлюється, краще засвоюється; таким чином, прянощі роблячи процес травлення інтенсивнішим, допомагають організму впоратися з важко перетравлюваною їжею - наприклад, м'ясною, жирною. Але це одна сторона медалі... Є й інша сторона - прянощі підвищують апетит, і людина, зловживаючий прянощами, з'їдає їжі більше, ніж їй необхідно. В результаті - з'являєтся надлишкова вага, спосіб життя стає менш активним, що створює умови для подальшого наростання зайвої ваги, врешті-решт починає страждати самопочуття.

Ми тут не закликаємо відмовитися від прянощів взагалі, ми лише рекомендуємо використовувати їх помірно - особливо при приготуванні блюд для дітей; важливо знати, що у дитини смакові рецептори відрізняються більшою чутливістю, ніж в дорослого; надмірне використання прянощів дуже швидко призводить до притуплювання смаку.

 Ретельно пережовувати їжу

Необхідно якомога раніше виховати в дитяті цей навик - ретельно пережовувати їжу.

По-перше, чим сильніше їжа подрібнена, тим менше навантаження лягає на шлунково-кишковий тракт і тим повніше їжа перетравлюється. Що відбувається, якщо людина проковтує погано розжовану їжу?

Крупні грудочки їжі погано просочуються травними соками а, отже, не цілком перетравлюються; на шлунок покладається невластива йому функція - подрібнювати їжу, і він, природно, з цією функцією не справляється, хоча і "старається" - перистальтика його активніша; просуваючись по шлунково-кишковому тракту повільніше, залишки неперетравленої їжі загнивають, а продукти гниття отруюють організм; печінка вимушена нейтралізувати ці токсичні речовини - значить, змушена працювати з більшим навантаженням; у результаті органи травної системи швидко зношуються, страждає самопочуття людини, розвиваются хвороби.

По-друге - чим довше їжа пережовується, тим більше вона просочується слиною; отже, ретельно пережована їжа знаходить отримує більш рідку консистенцію, і процес перетравлення суттєво полегшується.

По-третє... ми знаємо, що процес травлення починається вже в ротовій порожнині: під дією ферментів слини - амілази і мальтази - відбувається розщеплювання вуглеводів; чим довше їжа знаходиться в ротовій порожнині, чим краще просочується слиною тим повніше і швидше перетравлюються вуглеводи (у шлунку в кислій середі перетравлення вуглеводів припиняється, але воно поновлюється в тонкому кишечнику під дією ферментів соку підшлункової залози -амілази, мальтази, лактази - і ферментів кишкового соку).

 Частіше вживати зелень

Свіжа зелень петрушки і кропу не лише джерело деяких важливих вітамінів і мінеральних речовин (вітамінів А, С, фолієвої кислоти, заліза, калія, кальцію), але і відмінний засіб для очищення організму. Особливо рекомендується свіжа зелень для вживання дітям під час хвороби, а також дітям, які з тих або інших причинах вимушеним вести малорухливий спосіб життя.

Зелень можна покласти в гаряче блюдо після приготування його, проте краще, - коли зелень просто розкладена пучками на столі. Зелень, що піддалася термічній обробці, має вельми незначну вітамінну цінність. Проте вітаміни протягом тривалого часу зберігаються в сушеній зелені.

 Джерело вітаміну А і лецитину в меню школяра

Багато мам, що стежать за своєю фігурою і що знають про неприємні наслідки надлишкового надходження холестерину в організм, практично повністю відмовляються від споживання холестериновмісних продуктів - у тому числі і від яєчного жовтка. І роблять це марно: хоча жовток і є одним з джерел жироподібної речовини холестерину, в жовтку, проте, ще знаходиться дуже цінний вітамін А і речовина лецитин; останній сприяє розщеплюванню жирів, (крім яєчного жовтка, лецитин міститься ще в сметані і вершках). Зважаючи на вищесказане, ми можемо рекомендувати цим мамам з'їдати куряче яйце хоча б три рази на тиждень...

А в раціон дитини куряче яйце повинне включатися щоденно. Про необхідність надходження з їжею в достатній кількості вітаміну А ми вже не раз говорили. Скажемо декілька слів і про холестерин... Не весь холестерин шкідливий. По-перше, це речовина як пластичний матеріал входить до складу багатьох клітинних структур; по-друге, холестерин використовується в організмі як ізоляційний матеріал для нервової тканини; по-третє, без участі холестерину було б неможливе вироблення деяких гормонів - головним чином, статевих гормонів; по-четверте, холестерин необхідний і для синтезу жовчних кислот, які грають важливу роль в процесі травлення; по-п'яте, холестерин потребен при виробленні вітаміну D (а без вітаміну D неможливий нормальний розвиток кісткової тканини)...

Якщо дитина страждає ожирінням, краще позбавлятися від надмірної ваги, міняючи спосіб життя, збільшуючи фізичну навантаження, а не позбавляючи дитини джерела цінних харчових речовин.

 Включати в раціон школяра сирі овочі і фрукти

Оскільки вітамін С (аскорбінова кислота) - з'єднання, що не відрізняється великою стійкістю і досить швидко розрушається при дії високої температури, продукти харчування, що піддалися термічній обробці містять цього вітаміну мало, а інколи і не містять зовсім. В декілька меншій ступені від дії високої температури руйнуються й інші вітаміни. Залежність проста: чим довше вариться (смажиться) яке-небудь блюдо - суп, наприклад, - тим менше в ньому вітамінів; важливо враховувати ще і те, що з кожним подальшим підігріванням вітамінна цінність блюда знижується; тим часом в багатьох сім'ях буває - блюдо, приготоване про запас, підігрівають по декілька разів.

Під дією високої температури при приготуванні їжі руйнуються і такі речовини, що містяться в продуктах, як ферменти каротіноїди, біофлавоноїди.

Щоб з їжею в організм потрапляла достатня кількість вітаміну С та інших вітамінів і корисних речовин, рекомендується частіше включати в меню блюда з сирих овочів і фруктів - в тертому вигляді, у вигляді салатів, соків і так далі.

При термічній обробці руйнується і частина клітковини, яка міститься в овочах і фруктах. Клітковина не володіє поживною цінністю, проте вона вельми благотворно впливає на травний процес. Збільшення в раціоні кількості сирих овочів і фруктів ефективно сприятиме травленню, а також сприятиме збереженню травної системи в здоровому і хорошому функціональному перебуванні на багато років.

 Фітонциди в раціоні школяра

Ефективно знищують інфекцію - як бактеріальну, так і вірусну - фітонциди. Продукти, що містять ці речовини можуть широко використовуватися як профілактичний і лікувальний засіб. Найбільш відомі джерела фітонцидів - цибуля, часник, хрін. У значно менших кількостях ці речовини наявні у винограді, цитрусових, яблуках, в таких ягодах, як брусниця, калина, полуниця, клюквв, кизил, обліпиха; виявлені фітонциди і в овочах - в моркві, овочевому перці, пастернаку, помідорах, ріпці і в багатьох інших рослинних продуктах.

 Вітаміни і мінеральні речовини в раціоні школяра

Щодня і в достатніх кількостях організм дитини шкільного віку повинен отримувати вітаміни і мінеральниє речовини. Недолік будь-якого з вітамінів або мінералів може призвести до серйозних порушень здоров'я. Гипо- і авітамінози, а також недолік мінеральних речовин зазвичай мають місце при одноманітному харчуванні. Тому, щоб не піддавати дитини ризику, батьки повинні поклопотати про різноманітність продуктів харчування і блюд на столі. Діє простий принцип: чим різноманітніше харчування, тим менше вірогідність того, що якогось з речовин в організмі не діставатиме. У раціоні постійно повинні бути прісутніь м'ясо, птиця, риба і морепродукти, молоко та молочні продукти, крупи, бобові, овочі, фрукти, горіхи, насіння і т.д.

Важливими джерелами для організму вітамінів і мінеральних речовин, а також клітковини, є фрукти і овочі. Вони повинні включатися в раціон дитяти круглий рік. Проте, важливоо пам'ятати: у міру зберігання овочів і фруктів вміст вітамінів в них зменшується; тому навесні навіть при значному вживанні овочів і фруктів, в організм може розвинутися гиповітаміноз. Щоб не допустити розвитку гипо- і авітамінозів, лікар може призначити дитині будь-який вітамінний препарат - в індівідуальному дозуванні.

Деякі вітаміни, а саме - А, С, Е, В6 - відрізняються анти-оксидантними властивостями, тобто вони найактивнішим чином беруть участь в нейтралізації так званих оксидантів, або вільних радикалів (вільні радикали - це молекули, що дестабілізуються, що виникають в організмі в результаті процесу окислення: вільні радикали заставляють клітки організму мутувати і є причиною розвитку різних онкологічних хвороб). Крім того, антиоксиданти здатні пригнічувати бактерії і віруси, і тому продукти, вказані вітаміни, що містять у великій кількості, рекомендується частіше приймати як профілактичні та лікувальні засоби проти інфекційних захворювань. Джерелами вітаміну А для організму є риб'ячий жир, печінка, яйця, масло коров'яче, сир; у формі бета-каротину (провітаміну А) цей вітамін міститься в багатьох рослинних продуктах - в моркві, шпинаті, зеленій цибулі, помідорах, червоному перці, щавлі, абрикосах, яблуках та в інших яскравих плодах. Вітамін С - це той вітамін, якого організм вимагає в найбільшій кількості. Вітамін С міститься практично в усіх продуктах рослинного походження, але більш за все його в плодах шипшини, в чорній смородині, червоному перці, щавлі, шпинаті, зеленій цибулі, цитрусових, капусті, зеленому горошку. Найбільш відомими джерелами вітаміну Е для організму людини є різні рослинні масла: кукурудзяне, соняшникове, обліпихове, соєве і т.п.; крім того вітамін Е у великій кількості міститься в молоці, яйцях, пророщеній пшениці, горіхах, насінні.

Слід пам'ятати, що потреба у вітамінах значно підвищується, якщо організм дитини випробовує додаткове фізичне навантаження. Тому, якщо дитина займається будь-яким видом спорту, організм її повинен отримувати більше вітамінів - з продуктами харчування або у вигляді вітамінного препарату, рекомендованого лікарем.

У раціоні дитяти мають бути постійно присутніми продукти, що містять мінеральні речовини, - макро- і мікроелементи. Макроелементи потрібні організму в досить великих кількостіх; кальцій і фосфор входять до складу кісткової тканини: калій і натрій беруть найбезпосереднішу участь в створенні внутрішньої середи організму; залізо, що займає проміжне положення між макро- і мікроелементами є однією з складених частин гемоглобіну - білка, що міститься в еритроцитах і який приймає участь в перенесенні кисню і вуглекислого газу по організму. Багато важливих функцій покладається на мікроелементи. Одні мікроелементи тим або іншим чином впливають на процеси метаболізму, інші регулюють функціонування органів і систем, треті - зміцнюють тканини і т.д.; марганець, мідь, селен, цинк входять до складу ферментів, які впливають на обмін вітамінів, що відрізняються антіоксидантною дією (зокрема, аскорбінової кислоти); крім того, названі мінерали нейтралізують вільні радикали...

Якщо в сім'ї в шані вегетаріанство, важливоо стежити за тим, щоб організм дитини не потребував вітаміну В12; річ у тому, що цей вітамін присутній лише в продуктах тваринного походження, і при повній відмові від останніх (веганськая дієта - строге вегетаріанство) можуть розвинутися мегалобластична анемія, а також порушення з боку нервової системи. Споживання виключно продуктів рослинного походження може стати причиною дефіциту вітаміну D в організмі, крім того, - недостатності солей кальцію і заліза... Щоб не нашкодити здоров'ю дитини, батьки, перш ніж поповнити ряди прихильників вегетаріанства, повинні обговорити питання харчування зі своїм доктором або проконсультуватися з досвіченим дієтологом.

 Чи слід запивати їжу?

Це дуже поширене явище, коли людина, вживаючи їжу, робить час від часу ковток-другий мінеральної води. І вважає це за правильне - особливо коли їжа достатньо суха.

Навряд чи хтось скаже, що, ївши бутерброд, шкідливо запивати його чаєм. Але пити воду або які-небудь напої відразу після великої кількості їди не рекомендується. І ось чому... Їжа, що потрапила в шлунок, повинна в ньому перетравлюватися деякий час (фрукти-овочі - менше; м'ясне - більше). А напої взагалі не затримуються в шлунку (якщо шлунок порожній напої відразу проскакують в дванадцятипалу кишку). Але коли шлунок заповнений щільною харчовою масою, а зверху ще поступає порція рідини, - це шкідливо для шлунку. Рідина не стільки перемішується з їжею, скільки давить на неї і проштовхує. В результаті: не цілком переварена шлунковим соком маса поступає в двенадцятипалу кишку, де включаються вже зовсім інші травні процеси.

Крім того, рідина, що потрапила (зверху), все ж таки частково перемішується з харчовою масою і розбавляє шлунковий сік - робить його менш активним, що теж порушує нормальний перебіг травного процесу.