Пожежна безпека
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ВОГНЕГАСНИКОМ
Встановлено, що з використанням
вогнегасників найчастіше успішно ліквідують загоряння протягом перших
4 хв з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.
Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:
клас A – горіння твердих речовин, переважно органічного походження,
горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
клас B – горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
клас C – горіння газоподібних речовин;
клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено
ще додатковий п'ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж,
пов'язаних з горінням електроустановок.
Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі
повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або
водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5кг і більше.
Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з
величиною заряду вогнегасної речовини 3кг і більше:
на 20м2 площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ,
комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;
на 50м2 площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеї.
Не допускається експлуатація вогнегасників на підприємствах без
призначення особи, відповідальної за пожежнубезпеку на об'єкті.
Особа, відповідальна за пожежнубезпеку на об'єкті, повинна пройти
спеціальне навчання за навчальними програмами, погодженими Державним
департаментом пожежної безпеки МНС України, і після складання заліку
отримати посвідчення встановленого зразка. Один раз на три роки
навчальним закладом, який видав посвідчення, проводиться перевірка знань
особи, відповідальної за пожежну безпеку на об'єкті.
Особа, відповідальна за пожежнубезпекуна об'єкті, зобов'язана забезпечити:
- Виконання вимог Правил експлуатації вогнегасників;
- Утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом
своєчасногопроведення їх огляду та організації технічного
обслуговування;
- контроль за систематичним веденням експлуатаційних документів;
- навчання працівників підприємства правилам застосування
вогнегасників за призначенням.
Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників
на підприємстві має бути організовано їх технічне обслуговування. Для
виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників підприємство
укладає договір з пунктом технічногообслуговування вогнегасників.
Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об'єкті повинні
обов'язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну
безпеку на об'єкті.
Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:
- вогнегасники мають сертифікат відповідності;
- на кожний вогнегасник у наявності є паспорт;
- пломби на вогнегасниках не порушені;
- вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;
- стрілки індикаторів тиску закачних вогнегасників перебувають у межах
робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від
температури експлуатації;
- на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано
виробника та пункт технічного обслуговування вогнегасників, які
мають право проводити його технічне обслуговування, дату
виготовлення (продажу) та дату проведення технічного
обслуговування.
Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвоюються облікові
(інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.
Особа, відповідальна за пожежнубезпеку на об'єкті, повинна оформити
журнал облікувогнегасників на об'єкті.
Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також
поблизу місць, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому
необхідно забезпечити їх захист від дії сонячнихпроменів, опалювальних і
нагрівальнихприладів, а також хімічноагресивнихречовин (середовищ), які
можуть негативно вплинути на їх працездатність.
Переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою
кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня
підлоги до нижнього торцяв огнегасника і на відстані від дверей, достатній
для їх повноговідчинення, абовстановлюють у пожежні шафи пожежних
кранів, на пожежні щити чи стенди, підставки чи спеціальні тумби.
Розміщення вогнегасників за допомогою кронштейнів на вертикальні
конструкції, установлення їх у пожежнихшафах або тумбах має бути
виконано таким чином, щоб забезпечувати можливість прочитування
маркувальних написів на їх корпусах.
Вогнегасники повинні розміщуватись з урахуванням зручності їх
обслуговування, огляду, користування, а також досягнення найкращої
видимості з різних точок захищуваного простору.
Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди
вільними.
Для зазначення місце знаходження вогнегасників на об'єктах повинні
встановлюватися вказівні знаки:
Знаки розташовують на виднихмісцях на висоті 2,0 - 2,5 м від рівня підлоги
як у середині, так і поза приміщеннями.
У приміщеннях, у якихнемає постійного перебування працівників,
вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них.
Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за
пожежну безпеку на об'єкті, не рідше одного разу на місяць.
Переносні вогнегасники містять у собі обмежену кількість вогнегасної
речовини і, як правило, безперервне подання відбувається протягом
короткого проміжку часу, через щопомилки, які допущені при користуванні,
виправити не має змоги.
Нижче наведені практичні прийоми (у різнихситуаціях), яких слід
дотримуватися при користуванні найбільше розповсюдженими
порошковими (1) та вуглекислотними (2) вогнегасниками:
1). Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів
A, B і C (горіння твердих, рідких та газоподібнихречовин).
При гасінні пожежі класу А (горіння твердих речовин) вогнегасний
порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з
боку в бік з метою збиття полум'я. Після того як полум'я збито, треба
наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо
окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається
переривчастими порціями.
Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь порошку
спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік
для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити
безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не
залишаючись позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно
підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.
Під час гасінняпожежікласу C (горіннягазоподібнихречовин)
струміньвогнегасного порошку спочаткунеобхідноспрямовувати в струмінь
газу майжепаралельно газовому потоку.
Під час гасінняелектроустаткуванняструміньвогнегасного порошку
слідспрямовуватибезпосередньо у джерело полум'я.
До початку гасіннязнеструмитиелектроустаткування.
2) Вуглекислотнівогнегасникизастосуються, як правило, для
гасінняпожежікласу B (горіннярідкихречовин) й електроустаткування (Е).
Під час гасінняпожежі і класу B розтрубмає бути спрямований в основу
вогнищапожежі, щознаходитьсянайближче до оператора. Під час гасіння
оператор зобов'язаний виконувати рухи розтрубом з боку в бік,
просуваючисьуперед. Пригасінні електроустаткування тактика аналогічна
користуванню порошковими вогнегасниками.
При застосуванні всіх типів вогнегасників необхіднодотримуватися таких
загальних правил безпеки:
- у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити
пожежну охорону;
- не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що
тупикове приміщення може стати пасткою;
- під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою,
необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка
(розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;
- гасіння здійснювати з навітряного боку;
- залишативільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість
евакуації);
- уразі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на
допомогу;
- під час використання для гасіння кількох вогнегасників не
здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини,
спрямованої назустріч один одному;
- після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем
до вогнища;
- у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною
охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою
попередження повторного займання.
