Мінна безпека
Мінна безпека: загальна інструкція та правила
«Сюрпризи» російські військові залишають не тільки в будинках, а й в парках, лісах і просто на вулицях. Деякі розтяжки спеціально маскують. Про ймовірне замінування можуть свідчити окопи, траншеї, сліди «прильотів», зруйновані автомобілі та будівлі, залишки військової техніки та інші залишки військової діяльності.
З початку війни Росії проти України неодноразово траплялися випадки, коли цивільні, зокрема й діти, ранилися чи гинули від мін. Іноді — саме через незнання правил безпечного поводження з мінами.
Якщо обставини все ж змушують вас повернутися на деокуповану територію зараз, або ви продовжуєте проживати в зоні бойових дій, рекомендуємо запам’ятати та чітко дотримуватися правил мінної безпеки.
1. Уникайте небезпечної місцевості. Звертайте увагу на офіційні встановлені знаки. Якщо ви бачите неофіційні, зроблені людьми з підручних засобів, попереджувальні знаки, цю територію рекомендують сприймати також як заміновану. Оминайте колишні військові позиції, оборонні укріплення, залишки військової техніки, покинуті будинки та споруди. Не ходіть лісами та полями.
2. Не торкайтеся невідомих предметів. Небезпечним може бути навіть те, що має безпечний вигляд. Зашкодити можуть не лише міни, але й боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися, вибухонебезпечні предмети або навіть їхні уламки, стріляні гільзи, снаряди, патрони тощо.
3. Будьте проінформовані. Навчіться розрізняти види небезпечних предметів, аби їх виявляти. Треба розуміти, що зазвичай такі об’єкти маскувального кольору: зеленого, коричневого, сірого. А міни чи снаряди бувають дуже різної форми: і прямокутні, і круглі, і квадратні, і довгасті. Крім того, вони мають різні механізми спрацьовування: натискання, розрив дроту, електричний сигнал, рух тощо.
На сайті Ukraine CAT-UXO є фотокаталог знайдених в Україні вибухонебезпечних залишків війни (Unexploded Ordnance). А ДСНС охарактеризували 9 видів небезпечних мін, які розкидали російські окупанти в Україні.
Основні ознаки, які вказують на підозрілий предмет:
– предмет розміщений в людних місцях без нагляду;
– наявність підозрілих звуків, які йдуть від предмета;
– зовнішня схожість предмета із боєприпасами та піротехнічними виробами;
– наявність розтяжок, дротів, мотузок, скотчу, що тягнуться від предмета;
– наявність джерел живлення;
– характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних речовин тощо);
– наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, мотузок, важелів, шнурів тощо.
Пам’ятайте, якщо ви знайшли підозрілий предмет:
– спершу зупиніться та заспокойтеся; роздивіться навколо й оцініть, чи є інші небезпеки поблизу;
– в жодному разі не чіпайте предмет, не намагайтеся самостійно знешкодити його, не заливайте рідинами, не засипайте ґрунтом, не накривайте;
– відійдіть на безпечну відстань (100–300 метрів) тим самим шляхом, яким ви йшли раніше; якщо це неможливо, зайдіть в укриття або за міцну огорожу;
– запам’ятайте місце розташування предмета;
– припиніть всі роботи в місці виявлення предмета (заглушити двигуни, зупинити техніку);
– не паліть, не користуйтеся засобами радіозв’язку чи мобільними телефонами біля предмета;
– повідомте про знахідку підрозділам ДСНС (101) або поліції (102);
– за можливості, перебуваючи на достатній відстані, зробіть фото предмета та місця його розташування;
– попередьте перехожих про можливу небезпеку: можна зробити табличку чи повісити на паркан або дерево яскраву ганчірку або скотч;
– дочекайтеся приїзду спеціалістів і вкажіть місце розташування цього предмета.
Міни-пастки можуть встановлювати де завгодно, маскуючи їх під різні предмети. Це можуть бути мобільні телефони, дитячі іграшки, сумки, коробки з гуманітарною допомогою, пачки цигарок, зброя, обкладинка документів тощо. Російські загарбники мінують іграшки та блискучі предмети, аби привернути увагу саме дітей. Уряд, міжнародні організації та громадські активісти створили ресурси для малечі та підлітків, які допоможуть їм навчитися виявляти підозрілі предмети та завдяки яким вони зможуть вивчити правила поведінки.
1. Мінреінтеграції спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми. Посібник у вигляді коміксу розповідає про правила поведінки в разі виявлення вибухонебезпечних предметів.
2. Стопміна — це освітній проєкт, спрямований на підвищення поінформованості та обізнаності дітей і дорослих щодо ризиків від вибухонебезпечних предметів. Його створила Данська Рада у справах біженців.
3. UNICEF розробила спеціальний комікс «Суперкоманда проти мін», щоб донести до якомога більшої кількості дітей правила мінної безпеки. Його можна читати онлайн безкоштовно.
4. У вільному доступі є ще один комікс, який українські волонтери розробили власним коштом для дітей з прифронтових територій ще на початку війни. Графічна новела «Савка і Баклан — замінована прогулянка» створена для дітей молодшої школи. Її можна завантажити на сайті Львівського Центру дослідження безпекового середовища «Прометей».
Місцева влада радить тим, хто евакуювався, не поспішати повертатися на звільнені території. Спочатку треба дочекатися розмінування. Проте основні правила поводження з підозрілими та вибухонебезпечними предметами такі: не чіпай, не підходь, повідом службу порятунку за номером 101!
